У сучасному суспільстві вміння самостійно мислити, спираючись на знання й досвід, цінується набагато вище, ніж просто ерудиція, володіння більшим обсягом знань без уміння застосовувати ці знання для вирішення конкретних проблем. Тому якість освіти зараз пов'язують із умінням здобувати нові знання, застосовуючи їх у реальному житті.

Проблема ефективності педагогічного процесу може бути вирішеною лише за умови високої майстерності кожного педагога. Метою є якісні зміни результатів освіти – розвиток компетенцій. Під поняттям "компетентісний підхід" розуміємо спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (основних) і предметних компетенцій.

Термін "ключові компетенції'" одержав у 90-ті рр. ХХ ст. офіційне трактування як здатність до мобілізації наявних знань і досвіду в різних ситуаціях, як універсальне вміння діяти поза межами формальної освіти, у мінливих соціальних, економічних і культурних умовах.

Радою Європи ключовими компетенціями людини були визнані:

-політична компетенція – це компетенція, без якої неможливе становлення суспільства з ліберальними цінностями, що живе за демократичними принципами;

-соціальна компетенція– це здатність спільно чи самостійно приймати рішення і нести за них відповідальність;

-мовна компетенція полягає у практичному володінні усним і писемним мовленням, рідною та іноземними мовами;

-загальнокультурна компетенція передбачає здатність до життя в полікультурному суспільстві, терпимість і толерантність;

-інтелектуальна компетенція визначає здатність учитися все життя і є основою професійного благополуччя та стабільності в суспільному й особистому житті;

-інформаційна компетенція –це володіння новітніми технологіями (в тому числі вміння об’єктивно сприймати інформацію, що надається ЗМІ та засобами комунікації).

Слов’янська гімназія формує нову систему універсальних знань, умінь і навичок, а також досвід самостійної діяльності й особистої відповідальності здобувачів освіти, тобто сучасні ключові компетенції. Формування компетентності є сьогодні однією із найбільш актуальних проблем гімназійного навчання, мова йде про компетентність як про нову одиницю виміру освіченості людини. При цьому увага акцентується на результатах навчання, у якості яких розглядається не сума заучених знань, умінь, навичок, а здатність діяти в різних проблемних ситуаціях.

Однієї з найважливіших ключових компетентностей здобувачів освіти є інформаційна компетентність. Показниками сформованості інформаційної компетентності є комп'ютерна грамотність здобувачів освіти, уміння користуватися різними джерелами інформації, критично оцінювати й аналізувати її вірогідність, уміння переводити інформацію з одного виду в іншій, а також проєктна діяльність.

Інформатика – це саме той предмет, де найбільшою мірою навчання для дітей перетворюється на захоплюючу діяльність, адже саме на цих уроках особистість вчиться шукати, подавати, обробляти, передавати інформацію.

Одним зі способів залучення здобувачів освіти до активної підготовки до уроку є метод проєктів, він реалізує соціальну компетентність творчої діяльності (формування потреби самоосвіти). Його акту­альність у наші дні зумовлена насамперед необхід­ністю розуміти зміст і призначення своєї роботи, самостійно ставити професійні цілі й задачі, про­думувати засоби їх здійснення і багато чого ін­шого, що належить до змісту проєкту. Сьогод­ні метод проєктів дедалі частіше розглядають як систему навчання, за якої здобувачі освіти набувають знань і умінь у процесі планування і виконання поступо­во ускладнених практичних завдань — проєктів.

Метод проєктів найбільш адаптований для завдання розвитку навчальної компетентності, оскільки він дозволяє з'єднати головні складові її формування, а саме розвиток пізнавальної спрямованості особистості школяра з досвідом його самостійної дослідницької діяльності в якості суб'єкта освітнього процесу.

Моє завдання, як учителя, полягає в тому щоб будувати свої уроки на основі потреб кожного здобувача освіти, максимально забезпечити прояв активності, самостійності, розвивати ситуацію успіху, творчості, поважати інтереси кожного. Індивідуальні та групові проєкти розвивають здібності особистості такі як: пошукові, творчі ...

Робота, у процесі навчання інформатики направлена на досягнення конкретної мети – сформувати в здобувачів освіти знання та вміння з кожної теми шкільного курсу інформатики. У процесі роботи над проєктом особистості мають стійку мотивацію до навчальної діяльності, відбувається процес закріплення отриманих навиків роботи над конкретною темою.

Я використовую метод проєктів як творчу, індивідуальну діяльність здобувачів освіти протягом вивчення конкретних тем, для здобувачів освіти 5 класів при вивченні теми: «Алгоритми і програми». Така робота формує навики самоосвіти особистостей та складається із декількох етапів:

-підготовчий, який пов’язаний з вибором теми, обґрунтування її соціальної й практичної значущості, а також висунення гіпотез щодо її вирішення;

-дослідницький етап - планування роботи;

-реалізація проєкта;

-захист проєкта – обговорення проєкта та алгоритму його виконання.

При виборі теми, я не нав’язую дітям певну тематику майбутньої роботи. Адже вибір теми це одна із складових першого етапу розробки проєкту. При цьому здобувачі освіти мають самі визначити назву й підібрати матеріал, який дозволить проілюструвати можливості прикладноїпрограми на основі якої буде створено проєкт. Різноманітність тем проєктів, демонструють особисті інтереси та пріоритети здобувачів освіти.

Увесь опрацьований, оформлений матеріал здобувачі освіти представляють під час захисту проєктів. Найефективнішим для цього є підсумковий урок з теми.

Необхідно відмітити, що на таких уроках здобувачі освіти починають розуміти, де і як вони зможуть застосувати отримані знання. Під час роботи над проєктом дитина сама аналізує наскільки вдало вона попрацювала й оцінка перестає бути домінуючим фактором порівняно з досягненням мети проєкту.

Розробки проєктів в 5 класах в прикладній програмі Scratch були у кількох напрямках: патріотичні проєкти, захист довкілля, ігри, міні-мультфільми.

Серед кращих робіт хочеться відмітити:

-патріотичні роботи учениці 5-Г класу Тулегенової Вероніки «Все буде Україна», та учня 5-Є класуШолди Тимофія «Збий ракету»;

-захист довкілля: учениці 5-Б класу Нещерет Дарини «Прибирання в лісі»;

-ігри: «Scratch Phone» учня 5-Б класу Ілюшика Дениса; «Танчики» учня 5-Є Бондаренка Вадима; «Пін-понг» учениці 5-Б класу Коваленко Марії, «Піймай рибку» учениці 5-Г класу Селівестрової Ірини, «Збий кажана» учня 5-Б класу Довгоп’ятова Арсенія, «Футбол» учня 5-А класу Дорошенка Івана;

-міні-мультфільми: «Знайди скарб» учениці 5-Г класу Потапенко Мілани; «Машина часу» учня 5-А класу Меркулова Артема.

Людмила Бондаренко, учитель інформатики