7 культурних:

➢ «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» (з 1990 року; з 2023 року – у Списку під загрозою);

➢ «Львів: Ансамбль історичного центру» (з 1998 року; з 2023року – у Списку під загрозою);

➢ Геодезична «Дуга Струве» (з 2005 року);

➢ «Резиденція митрополитів Буковини та Далмації» (зараз – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) (з 2011 року);

➢ «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора» (з 2013 року);

➢ «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України та Польщі», спільна українсько-польська номінація (з 2013 року);

➢ «Історичний центр Одеси» (у Списку під загрозою, з 2023 року). 

1 природній об’єкт: «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» (з 2007 року, частина транскордонного об’єкту в Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Іспанії, Італії, Німеччині, Північній Македонії, Польщі, Румунії, Словаччині, Словенії, Україні, Франції, Хорватії, Чехії, Швейцарії).

До Репрезентативного списку нематеріальної спадщини людства внесено такі українські елементи: Петриківський розпис як феномен українського декоративно-орнаментального малярства (2013) та «Традиція Косівської мальованої кераміки» (2019), Орьнек - кримськотатарський орнамент та знання про нього (2021).

Козацькі пісні Дніпропетровщини, або «козацькі пісні» - явище виконання степових пісенних творів (українських козацьких пісень) у Дніпропетровській області (2016 р.), Культура приготування українського борщу (2022) внесені до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайної охорони.

Реєстр "Пам’ять світу”

У 2023 р. документальну спадщину "Бабин Яр'' включили до Міжнародного реєстру Програми "Пам’ять світу'' ЮНЕСКО.

Загалом у реєстрі документальної спадщини «Пам’ять світу» перебувають 5 елементів:

➢ Зібрання фонографічних записів єврейського музичного фольклору (1912-1947);

➢ Архіви Радзивіллів та Несвіжська бібліотечна колекція (спільний елемент з Білоруссю, Литвою, Польщею, РФ та Фінляндією);

➢ Акт Люблінської унії (спільний елемент з Литвою та Польщею);

➢ Документальна спадщина, пов'язана з Чорнобильською катастрофою (спільний елемент з Білоруссю);

➢ «Документальна спадщина «Бабин Яр».

До Всесвітньої мережі біосферних резерватів програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» включено низку українських біосферних заповідників: «Чорноморський» (1984); «Aсканія-Нова» (1985); «Kарпатський» (1992); транскордонний румунсько-український біосферний резерват «Дельта Дунаю» (1998; колишній «Дунайський» (1998), польсько-словацько-український біосферний заповідник «Східні Карпати» (1998); «Деснянський» (2009) та транскордонний українсько-білорусько-польський біосферний резерват «Західне Полісся» (2012; колишній «Шацький» (2002) та польсько-український транскордонний біосферний заповідник «Розточчя»; (2019, колишній - «Розточчя» (2011).

9 українських міст (Мелітополь, Нікополь, Новояворівськ, з 2022 - Київ, Нетішин, Полтава; з 2024 - Львів, Суми, Тернопіль) є учасниками Глобальної мережі ЮНЕСКО міст, що навчаються. Львів та Одеса є містами літератури ЮНЕСКО та учасниками Мережі креативних міст ЮНЕСКО. У листопаді 2021 року до Мережі креативних міст у галузі музики було включено Харків.