|
Шкільна служба розв’язання конфліктів «Довіра»
«У конфліктній ситуації врятує медіація»
«Шкільна служба розв’язання конфліктів» (ШСРК) – це команда підготовлених старшокласників-посередників (медіаторів), які допомагають своїм одноліткам розв’язувати конфлікти мирним шляхом, використовуючи в роботі відновні практики – медіацію однолітків, коло прийняття рішень – і працюють над формуванням безпечної атмосфери в гімназії. Роботу центру організовує координатор Деріга Світлана Іванівна, яка пройшла підготовку і володіє знаннями та навичками з організації та керування ШСРК.
Фотогалерея медіаторів
Люди відстоюють свої інтереси у різний спосіб.
На сьогоднішній день існує три загальновідомих методи вирішення конфліктів:
1. Застосування сили – використання підходу з позиції сили означає примус сторони до дій, яких ви хочете від неї домогтись.
2. Підхід з позиції права – звернення до закону чи адміністративних процедур.
3. Обговорення інтересів – можливість сфокусуватися на проблемі, з урахуванням прихованих потреб сторін.
Під час конфлікту кожен хоче задовольнити власні інтереси і вийти переможцем, незважаючи на інтереси іншого. Однак, насправді ситуація виграшу тільки одного учасника конфлікту часто є досить ілюзорною, надто коли йдеться про міжособистісні конфлікти. Адже люди і далі продовжують спілкуватися у той чи інший спосіб, а яким є таке спілкування, якщо один з учасників почувається ображеним? Отже очевидною стає потреба розв’язувати конфлікти так, щоб максимально задовольнити обидві сторони, що абсолютно неможливо застосовуючи підхід з позиції сили, чи з позиції закону – обидва підходи передбачають примус. Таким чином, з точки зору «відновлення стосунків» між учасниками конфлікту, найкращим є розв’язання ситуації за принципом «виграш – виграш», який досягається лише за умови врахування інтересів обох сторін.
На чому базується діяльність ШСРК?
Діяльність ШСРК базується на принципах відновного підходу:
- Конфлікт – це потенціал для особистісного росту та розвитку стосунків.
- Повага до особистості, віра в її здатність вирішувати конфлікти у найкращий для себе спосіб – учасники конфлікту активно залучені до процесу обговорення т та самостійно приймають рішення щодо подальших дій. Медіатор в цьому випадку не є суддею або порадником, а лише допомагає сторонам порозумітися і прийняти рішення.
- Відповідальність у стосунках та стосовно інших. Відповідальність – дія по виправленню наслідків. Процес переговорів побудовано таким чином, щоб учасники конфлікту мали можливість зрозуміти один одного, усвідомити власні вчинки та їх наслідки, тобто власну відповідальність. Атмосфера довіри і поваги сприяє тому, що учасники охочіше беруть на себе зобов’язання щодо виправлення ситуації або відновлення стосунків.
- Віра в кожну особистість та її здатність змінюватися – вирішення конфлікту за участю медіатора побудовано як процес переговорів партнерів, а не суперників, що сприяє засвоєнню учнями іншої конструктивної моделі розв’язання конфліктів, яку вони зможуть використовувати в майбутньому.
Медіація – це добровільний і конфіденційний процес, у якому нейтральна третя особа (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася. Особливою рисою медіації є те, що сторони спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання.
Основні принципи медіації:
• Добровільність – кожна з сторін добровільно приймає рішення щодо участі у переговорах і усвідомлює, що рішення може бути досягнуте тільки шляхом співробітництва.
• Розподіл відповідальності – сторони несуть відповідальність за прийняття рішення та його виконання, медіатор – за дотримання правил та принципів процедури.
• Нейтральність, безпристрасність – під час процесу медіатор не займає позицію однієї з сторін, не оцінює їх, а в рівній мірі допомагає обом. Медіатор є нейтральним по відношенню до конфлікту (не «втягується» у суперечку) і, в той же час, щиро прагне допомогти сторонам знайти найкраще для обох рішення.
• Конфіденційність – усе, що відбувається на медіації не розголошується ні медіатором, ні сторонами.
Переваги медіації однолітків
По-перше, коли учні мають можливість допомагати вирішувати конфлікти між своїми однолітками, зменшується ризик виникнення непорозумінь між поколіннями; адже завжди існує проблема того, що старші нав’язуватимуть молодшим своє бачення та способи вирішення певних проблемних ситуацій. У свою чергу, учні-медіатори постійно спілкуються зі своїми ровесниками і знають, що може стати причиною конфлікту, що переживають сторони конфлікту. Крім того, атмосфера стосунків довіри та взаємного розуміння між представниками одного покоління встановлюється набагато швидше, ніж між представниками різних вікових груп.
По-друге, всі люди, залежно від вікових особливостей, мають різне бачення та підходи до вирішення конфліктів. У випадках, коли над розв’язанням конфлікту працюватимуть однолітки, до уваги братиметься думка кожного. На жаль, коли до вирішення проблемної ситуації підходять представники різних вікових когорт, частіше за все, старші нехтують думкою молодих, вважаючи, що їм бракує досвіду.
По-третє, ровесники більше довіряють одне одному, насамперед тому, що не відчувають влади у своєму колі. Під час медіації контроль над ситуацією рівноцінно належить як сторонам конфлікту, так і медіатору. Вони працюють за принципом «рівний–рівному», який є дуже ефективним завдяки тому, що стосунки будуються як суб’єктно-суб’єктні.
По-четверте, ровесники в ролі медіаторів викликають у конфліктуючих сторін повагу та шанобливе ставлення. Спостерігаючи за врівноваженою та впевненою поведінкою медіаторів, сторони конфлікту налаштовуються на позитивне сприйняття ситуації та серйозного підходу до її вирішення.
По-п’яте, той факт, що школярі у вирішенні конфліктної ситуації не стикаються з авторитетом дорослих, а отримують допомогу від ровесників налаштовує їх на прийняття таких послуг та надання згоди на співпрацю. Безумовно це позитивно впливає на загальну атмосферу стосунків у школі.
Хоча програма «Медіація ровесників» прийшла в гімназію не так давно, вже сьогодні можна говорити про її позитивні результати. Школа є міні-соціумом, і від того, як навчаться діти взаємодіяти з ровесниками і представниками інших поколінь на території школи, залежить, як вони зможуть це робити в реальному дорослому соціумі. Якщо конфлікти гратимуть руйнівну роль в житті дитини – їх негативні наслідки позначаться і через десятиліття. Якщо ж взаємодія в шкільні роки навчить їх відноситися до конфлікту як до уроку, як до можливості вийти на рівень глибинного розуміння свого опонента, такий позитивний досвід буде плідно використаний у майбутньому.
Скачати анкету медіатора
|
|
|
